 IІ заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
 Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
 lЧому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
 О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
 uйого світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
 mстануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
 wБо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
 gпастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
 rна нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
 rСтрахіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
 rЙого сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...
 Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
 hЗдолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.
 mЙого пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
 qЗаженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...
 |Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!
