 1А Йов відповів та й сказав:
 kАж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?
 oДесять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...
 dЯкщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.
 zЧи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?
 {Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!
 xОсь ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...
 Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!
 eВін стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!
 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...
 yІ на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:
 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...
 zВіддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,
 _мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...
 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...
 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...
 Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...
 }Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...
 ~Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...
 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...
 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...
 xЧого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?
 О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,
 }коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!
 Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху
 qцю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...
 Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!
 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...
