 Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
 jПересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
 nзаймають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
 ~вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
 Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
 uНа полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
 qнаго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
 мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
 nСироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
 fХодять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
 {бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
 uЯк посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
 підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?
