 3І говорив Елігу та й сказав:
 jСлухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
 ZБо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
 YВиберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
 pБо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
 _Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
 iі товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
 cБо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
 Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
 dХто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
 rвсяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
 qКоли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
 Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
 pХіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
 Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
 за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
 fБо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
 fнемає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
 {Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
 kВін сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
 fБож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
 ^Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
 xза те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
 щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
 Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
 щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
 Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!
 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!
 Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
 aМені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
 ZЙов говорить немудро, а слова його без розуміння.
 vО, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
 бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...
