 #І далі Елігу казав:
 gПочекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.
 }Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.
 vБо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.
 qТаж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.
 mНе лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
 Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.
 tА як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,
 {то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
 Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.
 Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.
 Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.
 pА злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
 lУ молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.
 Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.
 Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.
 Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.
 Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.
 ]Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?
 xНе квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.
 iСтережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.
 \Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?
 yХто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?
 wПам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
 nщо його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.
 sОтож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!
 nБо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,
 jщо хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.
 fТакож хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?
 }Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,
 Rбо ними Він судить народи, багато поживи дає.
 iВін тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.
 eЇї гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.
