 1А Йов відповів та й сказав:
 Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?
 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...
 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
 }Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
 ZВін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
 jВін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
 _Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
 hВін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
 uВін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...
 Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...
 yОсь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
 xБог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
 jщо ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
 я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
 {Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
 nНе дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
 wЯ невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
 oЦе одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
 tЯкщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
 nто боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
 kВсе одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
 tКоли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
 |то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
 Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
 {поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
 Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
 {тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...
