 jБлаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
 wБлаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
 Uі хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
 QТи видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
 qКоли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
 zне буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
 Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
 hЯ буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
 yЯ в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
 `Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
 bУстами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
 _З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
 sПро накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
 gЯ буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
 uСвоєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
 ZВідкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
 kНа землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
 iОмліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
 zВідверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
 bі свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
 iДуша моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
 |Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
 wРозпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
 xДорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
 aЯ вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
 mДо свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
 lБуду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
 wПровадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
 `Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
 eДля Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
 rВідверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
 aОсь я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
 ~і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
 bА я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
 ^і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
 cі буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
 {Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
 cЦе розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
 ]Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
 wБуря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
 `Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
 kЯ вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
 RОце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
 mЯ сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
 sЯ благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
 qЯ розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
 SЯ спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
 qТенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
 yОпівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
 lЯ приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
 eТи з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
 |Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
 qДоки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
 cТи добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
 vЗробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
 mДобре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
 oЛіпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
 |До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
 |Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
 vДуша моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
 yЗа словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
 fХоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
 ~Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
 dГордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
 tМалощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
 YНавіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
 fЗ роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
 dусі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
 |Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
 iЯ повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
 UТвій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
 rЧекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
 |Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
 ^Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
 aСтав я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
 `Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
 sДля моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
 pЯ присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
 qПеремучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
 gУ небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
 ~Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
 tЯ навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
 uЯ серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
 SСумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
 TТи моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
 mЗо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
 vЯ право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
 kПоручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
 pГаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
 mЯ раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
 dЦе для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
 nТому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
 aЧудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
 mВхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
 {Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
 uХай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
 wПливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
 PТи праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
 fбо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
 rНищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
 [Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
 ]Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
 YПравда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
 pНедоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
 pПравда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
 vЯ кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
 dСвітанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
 zМої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
 qта близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
 dВіддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
 }Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
 }Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
 xВід безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
 tВелике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
 Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
 xБачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
 Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
 oПравда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
 Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
 ZРадію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
 nЯ неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
 eСім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
 Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
 oНа спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
 `Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
 Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
 yНехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
 Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
 jНехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
 qЯ прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
 Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...
