 Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
 jБагато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
 vОрали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
 aта Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
 Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
 vБодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
 ~що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
 і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!
