 xПсалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
 {А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
 Wбо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
 mбо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
 fТому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
 gвилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
 lсміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
 pсвої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
 nТому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
 kта й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
 tяк он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
 Rі ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
 kі роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
 ^аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
 xнаправду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
 uЯк вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
 IБо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
 cа я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
 TТа я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
 rТи Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
 {Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!
