 IБог помсти Господь, Бог помсти з'явився,
 ^піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
 sАж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
 rВони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...
 YВдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
 nта й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...
 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
 XГосподь знає всі людські думки, що марнота вони!
 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
 uбо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
 uбо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
 rЗбираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
