 eПримхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
 gНерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
 zЗ приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
 Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
 Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
 tУста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
 Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
 sСлова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
 [Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
 uХто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
 oСерце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
 {Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
 oЖереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
 vСмерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
 kУбогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
 ~Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
