 zСину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
 rщоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
 lтоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
 \бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
 mрозважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
 rщоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
 yвід тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
 gщо тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
 Xщо стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
 wщо покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
 {вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
 xніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
 iщоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
 kБо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
 {а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!
