 yКоли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
 Sі поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
 Vне жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
 zНе мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
 свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...
 ^Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,
 той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
 yНе кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
 lНе пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
 mСвоє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
 tНе стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
 _ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
 yМій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
 rі нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
 Lбо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
 hбо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
 pКупи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
 uДай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
 dБо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
 vІ вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
 kкінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...
 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
