 Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
 Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.
 Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.
 mЦар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.
 yЛюдина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.
 У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.
 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.
 dЛюди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.
 Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.
 Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
 pГлупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.
 pВолодар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!
 qУбогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.
 gЯк цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.
 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
 Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.
 Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.
 tРаб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.
 Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!
 rХто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.
 sГнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
 oГординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
 Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.
 Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.
 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.
 xНасильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.
