 hМудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
 cДівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
 ~Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
 {Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
 gПокиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
 yСтрах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
 jбо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
 cЖінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
 zСідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
 iщоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
 {Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
 ]Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
 yІ не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...
