 Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
 Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
 lКращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
 uСерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
 nКраще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...
 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
 Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.
 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
 бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
 tРозваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
 За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
 ~Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
 tНемає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
 vзнає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
 eДалеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
,І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...
 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
